
Як вийти зі стану апатії
1.Якщо йдеться про життєву або реактивну депресію — навчіться контролювати свої думки.
Якщо ви схильні «жувати» ті самі думки в собі, «накручувати» події, додаючи в них катастрофу одну за одною — почніть вести щоденник автоматичних думок.
Щодня, прокидаючись, ви про щось починаєте думати. У момент, коли ви почали про щось думати, у вас з’являється, наприклад, смуток, і починають йти картинки. Бувають випадки, коли людина тільки-но прокинулася, але вже почувається втомленою.
Починайте фіксувати в щоденнику:
��Думка.
- Почуття.
- Що я хочу зробити.
- Кожна автоматична думка запускає почуття, емоції. Ваше завдання — зробити ваші емоції підконтрольними. Це означає навчитися їх розуміти, давати їм ім’я і знаходити в них приховані справжні потреби. Наприклад, я прокинулася вранці, подумала, скільки багато роботи, згадала, як мало на ній платять, відчула втому та апатію. Що я хочу зробити — знайти нову роботу? Або поговорити зі своїм керівником? Або зрозуміти, для чого я так довго затрималася на цій роботі тощо?
- Навчіться говорити про себе та свої бажання.
�� Табу на власні бажання, життя для когось, в ім’я когось (для дітей, чоловіка, батьків) рано чи пізно призводять до почуття втрати себе.
- Знайдіть у ваших стосунках те, що ви любите. Знайдіть у звичному побуті, в обмеженнях, рамках те, що тішить ваше серце. Знайдіть час для себе — годину, день на тиждень, скільки можете. Головне будьте із собою ближче, ніж із кимось, тому що найголовніша людина в житті — це ви!
- Відпочивати вчасно — це значить розслабитися і отримати задоволення розумом, тілом, душею, відчути радість кожною клітиною.
Організм людини може сам відновлюватися та накопичувати ресурси для подальшої діяльності. - Не намагатися контролювати все, всіх, включно із собою!
Контроль виснажує, тому що неможливо контролювати думки та плани людей, політичні події та багато іншого. Займайтеся собою, своєю психікою — насамперед. Почніть вести щоденник автоматичних думок, записувати туди ваші емоції, почуття для того, щоб шукати бажання у всьому цьому процесі. Навчіться чути себе, і тоді контроль стане вторинним.
- Якщо ви пережили сильний шок — втратили когось із близьких, були змушені емігрувати тощо, краще звернутися до фахівця. Пам’ятайте, антидепресанти вирішують проблему лише на якийсь час.