Вулицями Житомира
Крокуючи вулицями міст і сіл ми не завжди задумуємось, а чому ця вулиця має таку назву і що стоїть за цією назвою, яка історія…А цікавого навкруги так багато!
Нещодавно здобувачі освіти 11 ОЕМ групи разом з класним керівником Нестеровою Т.М. прозвітували про свою роботу над проектом «Вулицями Житомира».
Група мала своїм завданням зібрати інформацію про вулицю Князів Острозьких.
Заглибившись в процес дослідження, вдалося дізнатися багато цікавих моментів, пов’язаних з назвою вулиці.
Отже, вулиця стала носити сучасну назву з 2016 року згідно з рішенням міської ради. Первинна назва вулиці – Крошенська і простягнулася вона на 2 км 400 м від вулиці Довженка в напрямку з півдня на північ до переходу в 2-й Капітульний провулок.
Вулиця названа на честь славетного українського княжого роду Острозьких. Князі Острозькі були князями на Волині, до якої належав і Житомир. Це був впливовий давньоукраїнський рід в період з XIV по XVII століття. Серед князів цього роду були не лише видатні полководці, просвітителі, а й канонізовані особи як, до приклада, Преподобний Федір Острозький, нетлінні мощі якого і зараз знаходяться в дальніх печерах Києво-Печерської Лаври.
Кілька століть поспіль ця династія опікувалась українським народом. Завдяки їй Україна-Русь, попри численні експансії, зуміла зберегти свою культуру та національну ідентичність, а Волинь перетворилася на культурний осередок, відомий далеко за її межами. Князі Острозькі мали власне військо, якому міг позаздрити будь-який європейський монарх. Цим військом боронили свій край та віру: спочатку від татар, а згодом від литовців, поляків та московитів. Активна діяльність кількох поколінь Острозьких припадає на епоху Середньовіччя, коли Україна-Русь переживала складний історичний період.
Серед їхніх найцінніших надбань – Острозька академія, Острозька Біблія, перші друкарні, нові школи, церкви та монастирі.
Яскравий представник династії князів Острозьких, видатний полководець і державний діяч Великого князівства Литовського Василь-Костянтин Острозький. Він організовував захист українських земель від набігів кримських татар, брав участь у московсько-литовських війнах, надавав підтримку православній церкві.
У другій половині XVI ст. князь створює Острозьку академію, яка стала першим вищим навчальним закладом у Східній Європі. Острозька академія, яку називали тримовним ліцеєм, храмом муз, Острозькими Афінами була навчальним закладом нового типу – слов’яно-греко – латинською академією. Тут, крім традиційних граматики, риторики і діалектики, викладалися «сім вільних наук»: арифметика, геометрія, астрономія, музика та елементи філософії. Студенти Острозької академії вивчали п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку та латинську. Для потреб студентів і професорів Академії в Острозі була створена також бібліотека з латинських, грецьких і церковнослов’янських видань, 130 з яких і зараз зберігаються у Центральній Науковій Бібліотеці ім.Вернадського.
Серед вихованців Академії – відомий учений і письменник Мелентій Смотрицький, гетьман Петро Сагайдчний та інші видатні церковні й культурні діячі.
Коли в Європі з’явилося друкарство, князь Василь Острозький за власні кошти побудував у Острозі друкарню, де почали за допомогою першодрукаря Івана Федорова друкувати перші книги, в тому числі і знамениту Острозьку Біблію. Це було перше у східнослов’янських народів видання повного церковнослов’янського тексту біблійних книг. До нашого часу збереглося близько 270 його примірників, які зберігаються в бібліотеках Києва, Львова, Харкова, Ужгорода, Оксфорда, Москви, Санкт-Петербурга.
Іван Франко називав князя Василя-Костянтина Острозького одним із головних рушіїв національного життя Південної Русі в другій пол. ХVI ст., а український історик, мовознавець та громадський діяч Іван Огієнко говорив, що свого часу князі Острозькі зробили більше для становлення України-Русі, ніж усі її князі разом узяті.