Виробниче навчання у
Житомирському професійному ліцеї

Виробниче навчання – це процес і навчальний предмет у системі професійної підготовки. Його можна розглядати як складник професійної освіти; підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників безпосередньо на виробництві; частину трудового навчання, виховання і професійної орієнтації в середніх загальноосвітніх школах. Для виробничого навчання, як складника навчального процесу, характерні специфічні цілі, завдання, зміст, форми, методи та засоби навчання.

Основу змісту предмета “Виробниче навчання” становлять головні елементи виробничого процесу (в умовах майстерень, цехів та відділів підприємств тощо). Вони пов’язані не тільки між собою, а й з педагогічними принципами і методами виховання особистості, а також психофізіологічними особливостями професії, віковими можливостями студентів/учнів.

Виробниче навчання включає теоретичну частину – знання з основ наук, техніки, технології, організації та економіки конкретної галузі й окремих виробництв; уміння застосовувати ці знання у професійній діяльності; практичну частину (метою якої є залучення здобувачів освіти до виробничого процесу): вступ до спеціальності; навчально-виробничу роботу в майстернях, лабораторіях, у навчальних та виробничих цехах і відділах підприємств; виробничу практику. Виробниче навчання охоплює від 20–30 % (для середньої спеціальної освіти) до 50 % (для професійної (професійно-технічної) освіти) навчального часу.

Виробниче навчання як навчальний процес здійснюється в ліцеї майстрами виробничого навчання.

Важливе завдання професійної підготовки – наблизити виробниче навчання до реального виробництва.

Мета – підготувати здобувачів освіти ліцею до самостійного трудового життя, швидкої адаптації в реальних виробничих умовах, жорсткої конкуренції на ринку праці.

В умовах ринкових відносин система виробничого навчання, з одного боку, має швидко реагувати на зміни потреб виробництва в робітниках певної кваліфікації і спеціалізації, а з іншого – надати здобувачам освіти можливість навчатися залежно від їх інтересів.

Розв’язати це завдання допомагають сучасні тренажери (комплексні, універсальні тощо), електронно-обчислювальна техніка, спеціальні майстерні, лабораторії, які дають змогу значною мірою імітувати виробничий процес. Доцільно створювати такі ситуації, щоб здобувачі освіти мали можливість творчо підходити до вирішення практичних завдань, самостійно знаходити їх оптимальні рішення.

До загальних закономірностей виробничого навчання належать:

  • професійна зумовленість, пов’язана з наявністю багатьох професій та професійних груп;
  • взаємозв’язок виробничого, навчального та виховного процесів; взаємодія між людиною і технікою;
  • інтелектуалізація професійної діяльності кваліфікованих робітників;
  • поєднання та раціональне чергування систем виробничого навчання на окремих етапах навчання;
  • політехнічна і професійна спрямованість продуктивності праці;
  • поєднання професій та оволодіння декількома спеціальностями;
  • єдність соціальних, професійних та індивідуальних якостей особистості.

Виробниче навчання має характерні особливості. Його основу становлять загальноосвітні, загальнотехнічні та спеціальні знання, професійні вміння та навички.

Фундаментальними принципами процесу виробничого навчання є інтеграція та диференціація загальноосвітніх і професійних знань, кооперація трудової діяльності, політехнізм, комплексність видів робіт, системність навчання тощо. Ефективність системи виробничого навчання забезпечується органічним зв’язком професійного ліцею з підприємствами, якщо базові підприємства та установи надають необхідне устаткування, матеріали; забезпечують робочі місця та кваліфікованих спеціалістів для консультування.

Основні напрями виробничого навчання в ліцеї є створення умов для здобувачів освіти для оволодіння виробничими процесами, соціально-економічними, науково-технічними та професійними знаннями, передовим досвідом; виховання конкурентоспроможного фахівця, підготовленого до різноманітної діяльності.

Критерій професійної підготовленості майбутнього кваліфікованого робітника – кваліфікація, а головні її показники – професійна мобільність, володіння декількома професіями, здатність до зміни виду роботи.

Виробниче навчання може здійснюватися безпосередньо на підприємстві, у спеціальних навчальних центрах, виробничих майстернях, а також у системі середньої та вищої спеціальної освіти.

На підприємстві виробниче навчання здійснюється власними силами. Тоді його можна розглядати як практичне і теоретичне навчання за обраним фахом у процесі виробничої діяльності. Якщо виробниче навчання здійснюється поза межами підприємства, то роль замовника фахівців полягає у визначенні не тільки кількості спеціалістів, але й напрямів навчання, що закріплюється у відповідних договорах на підготовку кадрів1.

Виробниче навчання в навчальних майстернях здійснюється через моделювання видів професійної діяльності. В умовах підприємств навчальний процес включається до виробничого.

Основна форма виробничого навчання в навчальному закладі – урок, а на підприємстві – навчально-виробнича робота та виробнича практика. Проміжна організаційна форма – лабораторно-практичні заняття, що забезпечують взаємозв’язок теоретичного й виробничого навчання.

У структурі занять домінують вправи, що включають інструктажі майстра виробничого навчання (ввідний; поточний, в основному індивідуальний; заключний).

Розроблено різноманітні типи систем виробничого навчання. Вони єдині для всіх професій, але застосовуються з урахуванням їх специфіки. 

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

Виробнича практика готує майбутніх спеціалістів до самостійного виконання обов’язків на першій посаді, де вони працюватимуть. Внесок молодих спеціалістів у практичну діяльність підприємств, установ, організацій відповідної галузі прямо залежить від їхньої підготовленості до роботи, теоретичного кругозору й практичних навичок. 

Базою практики є установа (підприємство, організація) будь-якої форми власності, яка забезпечує виконання програми практики для відповідного кваліфікаційного рівня. Практика проводиться на підставі договорів на її проведення, а їх тривалість може визначатися як на період конкретного виду практики, так і на більш тривалий термін. 

На здобувачів освіти, які проходять практику на підприємстві (організації, установі), поширюється законодавство України про працю та пра­вила внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи), тривалість робочого часу здобувачів освіти також регламентується законодавством про працю. 

Виробнича практика дає здобувачу освіти можливість остаточно переконатися в правильності зробленого ним вибору. Під час її проходження він може перевірити свій професіоналізм. Звичайно, особливо важливих і відповідальних завдань молодий фахівець може й не отримати, але він цілком здатний працювати рядовим виконавцем і брати участь у вирішенні загальних виробничих завдань. 

Практикант під час роботи на виробництві має можливість вивчити реальні ситуації та перевірити отримані під час навчання знання. Він може самостійно приймати рішення, обґрунтовуючи правильність своїх висновків перед керівником практики. Майбутній спеціаліст навчається субординації, роботі в колективі, отримує навички професійного спілкування. 

Бази практик

Назва підприємства/організації/ФОП
ТОВ “Золотий коровай”
ТОВ “Житомирський картонний комбінат”
ТОВ “Тесла Енерго”
Житомирська дирекція Публічного акціонерного товариства ПАТ “Укрпошта”
Житомирський обласний центр зайнятості
ЗАТ  “Житомирські ласощі”
Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області
ТОВ “БТК-Центр Комплект”
ІП “Євроголд Індестріз ЛТД”
ТОВ “Сервіс Євро Центр”
ТОВ “ТЕЛЕКОНТАКТ ЖИТОМИР”
Мережа ресторан SALAD (ТОВ КОН БРІО та ТОВ Каденція)
Вакансія Плюс, кадровий центр
Компанія  Фаворит
Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
КП “Житомирводоканал”
ТОВ “Нова Пошта”
КП ЖТТУ
ООО «Андрушевский маслосырзавод»
Мережа магазинів ЕкономКлас
ТОВ СП “РІФ -1”
КП “Фармація”
 ТОВ Метро Кеш енд Кері Україна
АТ “Ощадбанк”
ПП Партнер-ДК
ФОП Дяченко
ТОВ БІПЕР УКРАЇНА
ТОВ “Візевен Європа”
ТОВ “Партнер-ВС”
ПрАТ Страхова компанія UNIQA
ТОВ “Аляска груп”( Інформбюро)
ТОВ “Суперспрокс Україна”
ТОВ “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ”
ТОВ “Житомирський мясокомбінат”
ТОВ “ІСМ Україна”
ТОВ “САС Інтернешнл Груп Україна”
ТОВ “Грайф Флексіблс Україна”
ТОВ  Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ
Товариство з обмеженою відповідальністю “ОБІО”
АТ “Райффайзен Банк Аваль”
Громадська організація “Центр практичної психології “Фо лайф”
ТОВ “Ферпласт-Україна”
Житомирський міський центр зайнятості
ЗАТ “Житомирські ласощі”