Історія Житомирського професійного ліцею

Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. М. Рильський

50 років, поважний вік для навчального закладу – є що згадати, над чим задуматися, та найголовніше – є чим пишатися, адже сьогодні  Житомирський професійний ліцей – престижний освітній центр не тільки для молоді Житомирщини але і для молоді з особливими потребами, окраса Житомира, міцна база , яка готує  кваліфікованих робітників для різних сфер народного господарства, національно свідомих громадян держави, інтелектуальних і духовно гармонійних особистостей з морально-естетичними цінностями.

50 років ми виписуємо золоті сторінки історії, цей літопис осмислений і далекоглядний. Багато долей, думок, переконань, емоцій на полотні нашої історії. І у цій історії немає не цікавих сторінок, у цій історії немає чернеток, немає чистовиків, а є Велич і велика доля нашої Альма-матери.

Історія ліцею це сплетіння біографій десятки тисяч його випускників і педагогів багатьох поколінь. Кожен хто на мить поєднав своє життя з ліцеєм, залишив бодай, не велику сторінку в його літописі.

Виняткове місце в нашому літописі посідають фундатори і організатори навчально-виховного процесу, які рік за роком, крок за кроком послідовно і цілеспрямовано вели наш заклад до статусу Житомирського професійного ліцею, – директори минулих років.

50 років нас віддаляє від того часу, коли наказом Міністерства соціального забезпечення УРСР № 12 від 23.06.1969 р. з ініціативи двічі героя Радянського Союзу, командира Чернігівсько –Волинського партизанського з’єднання, на той час Міністра соціального забезпечення УРСР Олексія Федорова, створено Житомирське профтехучилище-інтернат для інвалідів. Навчальний заклад мав здійснювати підготовку робітників з особливими потребами з ремонту електроапаратури та машин побутового й промислового призначення.

У вересні 1969 року до навчального закладу було зараховано 235 студентів: на спеціальність «Радіомеханік» – 140 чол. та «Слюсар електрик» – 95 чол.

Далекий 1969 рік… Не прості часи були: відсутність матеріально-технічної бази, відсутність педагогічного складу працівників але ветеран великої Вітчизняної війни, учасник партизанського руху Яковлев Семен Петрович, людина неабияких організаторських здібностей, нестандартно мислячий, з розвиненим почуттям всього нового сформував перший педагогічний колектив з 14 педагогів і вже у 1971 році навчальний заклад дав путівку у самостійне життя першому набору.

У період з 1981 року по травень 1997 року колектив профтехучилища-інтернату очолював директор Левченко Микола Григорович, світла йому пам’ять, його немає разом з нами але про його добрі вчинки, його добру душу ми будемо пам’ятати.

Природжене вміння Миколою Григоровичем налагоджувати партнерські стосунки, домовлятися, працювати з людьми й невичерпна енергія втілилися в побудову спортивного залу, нового приміщення бібліотеки й котельні, добудова чотирьох поверхового навчального корпусу.

У 1986 році профтехучилище-інтернат було переведено в розряд середніх професійно технічних училищ (СПТУ-і).

А вже у 1992 році Житомирське СПТУ-інтернат реорганізоване в Житомирський технічний ліцей-інтернат. На той час учні ліцею одержували робітничу кваліфікацію вже з трьох професій.

У травні 1997 року директором Житомирського технічного ліцею-інтернату призначена Єнько Олена Миколаївна, викладача вищої категорії, заслуженого працівника освіти України.

За час роботи О.М. Єнько у навчальному закладі пройшли значні зміни. У 2002-2003 рр. училище змінило специфіку підготовки спеціалістів і здійснило набір учнів на спеціальності «Бухгалтерський облік», «Конструювання, виробництво та технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв» та «Діловодство». 

У лютому 2002 року технічний ліцей – інтернат реорганізовано в Житомирське вище професійне училище – інтернат (ЖВПУ-І).

З 2002 року ЖВПУ-і здійснює підготовку молодших спеціалістів за спеціальністю «Соціальна робота». При цьому навчальний заклад незмінно готує спеціалістів для економіки України – майстрів-слюсарів з ремонту електроапаратури та машин побутового і промислового призначення, майстрів з ремонту годинників і фотоапаратури, механіків-слюсарів з ремонту електрообчислювальних машин та арифмометрів. Також, відбулося збільшення кількості спеціалізованих кабінетів. Зокрема обладнані нові класи з використанням комп’ютерних технологій, лабораторія приготування їжі, лабораторія машинопису та інші. Була продовжена робота по вдосконаленню навчально-матеріальної бази, соціально-побутових умов життя учнів, навчально-методичної роботи.

З 26 січня 2016 року рішенням Житомирської обласної ради № 128, відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на посаду директора Житомирського вищого професійного училища-інтернату призначено кандидата педагогічних наук, доцента Дерев’янко Олену Василівну.

Загалом, за 50 років діяльності навчальний заклад перетворився із спеціалізованого закладу освіти для дітей-інвалідів у сучасний навчальний заклад з хорошою репутацією та конкурентоздатними випускниками. Завдяки самовідданій праці педагогів, успішному навчанню багатьох поколінь учнів, доброзичливій підтримці усіх небайдужих людей, Житомирський професійний по праву є загальновизнаним в Житомирській області.

Житомирський професійний ліцей – це заклад із сучасними навчальними корпусами, де обладнано більше 20 лабораторій та кабінетів, спортивним комплексом, цілим містечком будівель: гуртожитком, бібліотекою, їдальнею, майстернями та власною котельнею.

Найціннішим надбанням ліцею є колектив педагогів та співробітників, які передають майбутнім кваліфікованим робітникам свій великий практичний та життєвий досвід. Найбільшою гордістю – є учні, які мають змогу здобути не тільки якісну освіту, а й всебічний духовний, інтелектуальний, фізичний розвиток.

Історія ліцею багата долями своїх вихованців. За 50 років діяльності навчальним закладом підготовлено більше п’ятнадцяти тисяч кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів, які працюють у різних галузях народного господарства України. Серед них є як першокласні спеціалісти, так і політики, чиновники, підприємці, науковці та навіть співаки.

Змінювалися часи, режими, політичні устрої, неодноразова змінювалася назва нашого закладу, але він завжди залишався унікальним за своєю суттю тому, що це не тільки навчальний осередок, це не тільки виховний осередок – це потужній реабілітаційний, духовний, енергетичний центр який творить добро, який творить мудрість, який творить не зламний дух молоді, у тому числі, молоді з особливими освітніми потребами.

Україна проходить через надзвичайно складний, але необхідний етап розвитку, виборюючи справжню, а не декларативну незалежність. Наше суспільство вперше розпочинає багато реформ, серед яких є реформа в галузі освіти  та системи соціального захисту населення.

Сьогодні ми зробили ще один крок, щоб увійти на нову сторінку нашого літопису, відповідно до рішення тридцятої сесії Житомирської обласної ради VII cкликання від 05.03.2020 № 1882 «Про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту Житомирського професійного ліцею Житомирської обласної ради» Комунальній соціально-реабілітаційній установі «Житомирське вище професійне училище-інтернат» змінено тип і назву на Житомирський професійний ліцей Житомирської Обласної Ради.

Пам’ятаємо, що історія ліцею є скарбницею перемог тих людей, які працювали над єдиною метою створення престижного освітнього центру для молоді з особливими потребами, їх наполегливої праці, їхніх дій, патріотичних вчинків та ідейних переконань, які є прикладом і повчанням для сьогодення, слугують мірилом наших дій та відповідальності, визначають наші цінності, вчать жити за принципами істини та справедливості.

Житомирський професійний ліцей і на далі на хвилях часу, нестиме свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління, навчаючі, виховуючи та збагачуючі знаннями!

Спільними зусиллями педагогів, працівників та учнів ліцею продовжуємо творити свою історію. Ми примножуємо здобутки, відповідально та цілеспрямовано виконуємо поставлені завдання з підготовки висококваліфікованих спеціалістів у тому числі з числа молодих людей з особливими потребами.

Житомирський професійний ліцей впевнено крокує у світле майбутнє!

Зроблене за попередні 50 років варто розглядати як потужний старт.

Колись:

Тепер: